Значення
-
Властивість того, що є простим; відсутність складності, витонченості, надмірних деталей або прикрас.
-
Зрозумілість, доступність для сприйняття або виконання.
-
Природність, невимушеність у поведінці, поводженні, позбавленість манірності чи зарозумілості.
-
(Заст.) Неуцтво, наївність, обмеженість розуму.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. простота, р. простоти, д. простоті, з. простоту, о. простотою, м. простоті, к. простото