простота

1. Властивість того, що є простим; відсутність складності, витонченості, надмірних деталей або прикрас.

2. Зрозумілість, доступність для сприйняття або виконання.

3. Природність, невимушеність у поведінці, поводженні, позбавленість манірності чи зарозумілості.

4. (Заст.) Неуцтво, наївність, обмеженість розуму.

Приклади вживання слова

простота

Приклад 1:
Народність, простота „Безсонної ночі“ чарує». Аналізує цей вірш: «Про себе і зв’язок з рідною землею — „І сам не зчувсь, як я твоїм співцем зробився і ввесь в тривогу обернувсь“.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
(2) Видно, что то богу люба Та простота беззлобна, груба, Кая хранит правость ревно Чрез простой свой нрав вѣрной, древной, Веселитеся, яко с вамы бог. (2) Вифлеемска возлѣ града Там пастирскій сонм берег стада… ODA HORATIANA (LIBRI II, XVI); «DE ANIMI TRANQUILLITATE»1 Купец покоя сладка бога просит, Когда по морю его вихор бросит, Как луну облак и звѣзды преясны Скрил преужасній, Просит покоя в войнѣ турчин бѣшен И красным луком китаец обвѣшен, Но ниже, друг мой, драгая- порфира Дасть нам внутр мира, .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Senex Grego-riusv de> Sabba Skovoroda2 Но косоглазый тот прямик и крючковата есть простота, отверзающая просиективу и архитектурной мост прямо во град лжи. Конец дѣлу судья.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”