поводження

[poʋodʒɛnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Спосіб, манера чи характер дій, вчинків людини або тварини; поведінка.

  2. Процес догляду, обслуговування або ставлення до когось або чогось (наприклад, до механізму, тварини).

  3. У психології та педагогіці — сукупність зовнішніх проявів діяльності, реакцій особистості, що спостерігаються в конкретних умовах.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. поводження, р. поводження, д. поводженню, з. поводження, о. поводженням, м. поводженні, к. поводження

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів