Значення
-
Абстрактний іменник, що означає властивість бути природним, відповідність законам природи, органічність, відсутність штучності або натягнутості.
-
У філософії та мистецтві — характеристика явища, твору чи поведінки, що відзначається простотою, невимушеністю та гармонією з навколишнім середовищем або внутрішньою суттю.
-
У побутовому вживанні — щирість, спонтанність у висловлюваннях, емоціях або діях, що не є наслідком примусу чи гри.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. природність, р. природності, д. природності, з. природність, о. природністю, м. природності, к. природносте