• поохотитися

    1. Провести певний час, займаючись полюванням на диких звірів або птахів з метою добування їжі, трофеїв або для розваги.

    2. Переносно: намагатися здобути, знайти або заволодіти кимось або чимось, часто з відтінком наполегливості та цілеспрямованості.

  • поохочувати

    1. Надавати комусь охоту, бажання або спонукання до чогось; заохочувати, підбадьорювати.

    2. (рідк.) Викликати в когось почуття приємності, задоволення; тішити, потішати.

  • поохочуватися

    1. Полювати протягом певного часу або на певній території, займатися мисливством.

    2. Перен., розм. Активно шукати, намагатися здобути щось, зазвичай з азартом або наполегливістю.

  • поохрипати

    1. Деякий час охрипати, говорити хрипким голосом.

    2. Стати хрипким, охрипнути (про голос).

  • поочищати

    1. Доконаний вид до дієслова “очищати”; прибрати бруд, сміття, зайві предмети або елементи з різних місць або поверхонь (зазвичай про множину об’єктів або послідовні дії).

    2. Переносно: позбавити чогось шкідливого, зайвого або небажаного в системі, структурі, тексті тощо (у кількох аспектах або повністю).

  • поочищатися

    1. (про групу об’єктів або осіб) Стати чистим, очиститися (про кожен з ряду однорідних предметів або всіх членів групи).

    2. (переносно) Позбавитися чогось зайвого, шкідливого, стати кращим (про сукупність явищ, якостей тощо).

  • поочищений

    1. (про воду або іншу рідину) Такий, що пройшов процес очищення, фільтрації; знезаражений, очищений від домішок.

    2. (переносно, про простір, територію) Звільнений від когось або чогось небажаного, шкідливого; вичищений.

  • поп

    1. Священнослужитель у православній церкві; парафіяльний священник.

    2. Розмовне скорочення від слова “поп-музика” — напрям у сучасній музиці, що поєднує доступність, мелодійність та орієнтований на масовий успіх.

    3. Представник напряму поп-музики; виконавець у цьому стилі.

    4. Розмовне позначення чогось популярного, масового, що перебуває на піку уваги (наприклад, поп-культура).

  • попа

    1. Розмовне скорочення від “попадя” — дружина православного священика.

    2. Розмовне, часто іронічне або зневажливе позначення православного священика.

    3. У переносному значенні, розмовне: людина, яка поводиться наче вища за інших, вдає з себе важливу персону.

  • попадання

    1. Дія за значенням дієслова “попадати” — опинитися десь, потрапити в якесь місце, середовище або становище.

    2. (спорт.) Влучання м’яча, шайби, снаряда в ціль або залік у певну зону (наприклад, у футбольні ворота, баскетбольне кільце).

    3. (літ., неол.) Піджанр фантастики, де сучасна людина або група людей несподівано переноситься в інший час (часто в минуле) або в інший світ; сам факт такого перенесення.