• попастушити

    1. Виконувати обов’язки пастуха, пасти худобу протягом певного часу або в певний період.

    2. Перен. Пильно наглядати за кимось або чимось, опікуватися, охороняти.

  • попастушитися

    Попастушитися — дієслово, утворене від іменника «пастух», що означає: побути певний час пастухом, виконувати обов’язки пастуха; також у переносному значенні — проявити турботу, наглядати за кимось або чимось, немов пастух за своєю отарою.

  • попасувати

    1. Дієслово, утворене від “пасувати“, що означає: підійти, відповідати чомусь за розміром, формою або призначенням; бути придатним, доречним.

    2. У переносному значенні: відповідати певним вимогам, нормам або обставинам; бути доречним, прийнятним у конкретній ситуації.

  • попасуватися

    1. (про тварин) Провести певний час на пасовищі, поїдаючи траву чи інший корм; поживитися на випасі.

    2. (переносно, розмовне) Посидити, провести час де-небудь без особливої мети або з користю для себе; затриматися, побути десь.

  • попатланий

    Який має патли, густе й розкуйовджене волосся.

    Розкуйовджений, неохайний, з розпущеним волоссям (про людину).

    Переносно: неохайний, недбалий, безладний.

  • попатлати

    1. Розпатлати, розчісати (волосся), надати йому безладного, неохайного вигляду.

    2. Перен. Привести до безладу, плутанини; ускладнити, заплутати (думки, справи тощо).

  • попатлатися

    1. (розм.) Потрапити в складне, неприємне становище, опинитися в халепі; заплутатися в якихось справах або обставинах.

    2. (розм.) Вступити в конфлікт, суперечку, сварку з кимось; зачіпати, чіплятися до когось.

  • попатраний

    Попатраний — такий, що належить або стосується Попатра, історичної місцевості в Києві, розташованої на Подолі, або пов’язаний з нею.

  • попатрати

    1. (розм.) Уважно подивитися, придивитися до когось або чогось; оглянути, оглядіти.

    2. (перен., розм.) Проаналізувати, обміркувати щось, звернути на щось увагу.

  • попатратися

    1. (розм.) Докласти зусиль, постаратися, попіклуватися про щось або про когось; взяти на себе турботу, обов’язок щодо виконання певної справи.

    2. (заст.) Потурбуватися, занепокоїтися через щось; приділити увагу чомусь, що викликає тривогу.