Тлумачення із “Словника української мови”* П О ПАСОМ , присл., розм. Те саме , що п о паски 1. Обабіч дороги , ближче і дальше від неї , верталися додому попасом отари овець (Гжицький, Чорне озеро , 1961, 111); [ Петро :] Раз надвечір попасом прийшли ми з валахами до ліска ,.. – де не взявся .. вовк і задавив двох валахів (К.- Карий , І, 1960, 48). Тлумачення із “Словника української мови”* П О П А С , у, ч., розм. 1. Місце для випасання худоби ; пасовисько , випас . Воли підбилися , вставать не хотять з попасу ( Стеф ., Вибр., 1949, 193); Улітку наші коні завжди на попасі : які на луках , які по левадах , а то і по перелісках , де трава добра ( Морд ., І, 1958, 155). 2. Те саме , що випас а ння . [ Микита :] Аж отут передихнем по-людськи, двоє суток їхали поспішаючи , зупинялись тільки на хвилинний попас (Кроп., V, 1959, 506); З-за Десни , з соковитих зелених лук повертаються після нічного попасу колгоспні коні ( Рад . Укр., 21.VIII 1946, 2); Добрий кінь без попасу відмахував версту за верстою ( Кач ., Вибр., 1949, 232); // Випасання худоби як спосіб годівлі . Насумрений Павлюк сповістив правління про загрозливе явище на фермі – перейшли на попас – на триста літрів упав удій ! (Горд., Дівчина .., 1954, 139). Став а ти ( ст а ти ) на п о п а с ( на п о п а сі ) – зупинятися для випасання коней , волів під час подорожування . Ой , йшли чумаки з України , Стали на попасі край долини ( Чуб ., V, 1874, 915). 3. перен. Дармові харчі , їжа , пожива . Ходить мати гукаючи , Свого сина питаючи . « Ой , я [ ворон ] твого сина знаю , Бо я з його попас маю » (Укр.. лір . пісні , 1958, 522); Наганявшись та нагулявшись після нудних екзаменів , вони натрапили на добрий попас і полуднували , аж за вухами лящало (Н.- Лев ., І, 1956, 620).