побути

[pobutɪ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (у філософії, особливо в екзистенціалізмі) Фундаментальний спосіб існування людини у світі, що характеризується свідомістю, можливістю вибору, відношенням до власного буття та постійнимпроцесом становлення; людське буття, розглянуте в його автентичних проявах.

  2. (у літературознавстві та мистецтві) Термін, що позначає художнє осмислення проблем людського існування, екзистенції, часто пов’язане з філософськими творами або творами екзистенціалізму.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. побути, р. побутів, д. побутам, з. побути, о. побутами, м. побутах, к. побути

Більше записів