Значення
-
(у філософії, особливо в екзистенціалізмі) Фундаментальний спосіб існування людини у світі, що характеризується свідомістю, можливістю вибору, відношенням до власного буття та постійнимпроцесом становлення; людське буття, розглянуте в його автентичних проявах.
-
(у літературознавстві та мистецтві) Термін, що позначає художнє осмислення проблем людського існування, екзистенції, часто пов’язане з філософськими творами або творами екзистенціалізму.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. побути, р. побутів, д. побутам, з. побути, о. побутами, м. побутах, к. побути