1. (у філософії, особливо в екзистенціалізмі) Фундаментальний спосіб існування людини у світі, що характеризується свідомістю, можливістю вибору, відношенням до власного буття та постійним процесом становлення; людське буття, розглянуте в його автентичних проявах.
2. (у літературознавстві та мистецтві) Термін, що позначає художнє осмислення проблем людського існування, екзистенції, часто пов’язане з філософськими творами або творами екзистенціалізму.