предмет

1. Будь-яка матеріальна, чуттєво сприйнятна річ, що існує в просторі та може бути об’єктом пізнання або практичної діяльності людини.

2. Тема, питання, яке є змістом роздумів, розмови, твору тощо.

3. Навчальна дисципліна, галузь знань, що вивчається в навчальному закладі.

4. Об’єкт, який є джерелом або носієм певних почуттів, переживань, інтересу.

5. У логіці та філософії — будь-що, що може бути об’єктом думки, про що може йти мова.

6. У граматиці — семантична категорія, що виражає назву речі, явища, істоти, поняття (синонім до “іменник”).

Приклади вживання

Приклад 1:
Предмет контракту 2. Ціна контракту 3.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 2:
Якби тему мого невеличкого вик­ ладу трохи белетризувати, то вона могла би прозвучати як «Злет і падіння пана Ph», де під паном Ph слід розуміти добре відомий більшості з вас предмет, котрий своєю зовнішністю у найкращі свої хвилини нагадує палицю, жезл, стовбур, промінь, век­ тор, напрям,спис, нерозкри- тий ранковий тюльпан, раке- ту-носій, але найперше — кий, себто дрючок, а в гірші хвилини є чимось достоту жалюгідним, як, наприклад, підбитий птах. Повне його ім’я Фалос, і в пантеонах май­ же всіх цивілізацій минуло­ го він належить до найшано- ваніших ідолів.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 3:
Хто по-справжньому що-небудь любить, той, доки улюблений предмет з ним, не відчуває, здається, від цього особливого задоволення, але як тільки цього предмета не стане, він вже переживає найжорстокіші любовні муки.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |