Тлумачення із “Словника української мови”* ПРОСТ О РА , и, ж . , діал . Простір (у 2, 3 знач.). Андрій підняв очі . І вони на мить зупинились і кинули далекий погляд кудись у простору , поза стіни , поза хату ( Коцюб ., II, 1955, 22). Тлумачення із “Словника української мови”* ПРОСТ О РИЙ , а, е. 1. Здатний вміщувати велику кількість кого-, чого-небудь , не тісний ; місткий . Простора хатина , чепурно вибілена , тепла та ясна , тиха та щасна , війнула на його якимсь теплим духом … ( Мирний , І, 1949, 272); Школа була простора , нова , недавно поставлена ( Коцюб ., І, 1955, 310); Юля .. ввійшла в простору кімнату з фікусами в кутках (Донч., V, 1957, 368); Поволі склала [ Галина ] все в просторий чемодан , не поспішаючи , поїхала на вокзал ( Крот ., Сини .., 1948, 9); // Який займає велику площу , розташований на великій площі . На просторому подвір’ї перед ганком був невеликий газон , а далі господарські будинки ( Кобр ., Вибр., 1954, 84); Вони прийшли до тихої , порослої очеретом заводі , що вся блищала під сонцем , широкої і просторої (Тют., Вир , 1964, 238); // Широкий ( про вулицю , шлях і т. ін.). О, вона бачила досить ! – Весільний шум і блиск просторих чистих вулиць у центрі міста і юрби неробів по панелях усякої години ( Головко , II, 1957, 367); * Образно . Ми йдемо , прорвавши коло тьми , Ходою вільною , шляхом просторим Назустріч далям дивним , неозорим (Рильський, II, 1960, 158); // Який не має видимих меж , тягнеться з краю в край ; безмежний . Прощай , синє море , Безкрає , просторе (Л. Укр., І, 1951, 21); – Іди собі далі , мандрівче, тебе я не знаю , Я в пестощах сонця , для нього живу й процвітаю ; І віття своє підіймаю у небо просторе (Зеров, Вибр., 1966, 411); Десь біля моря , в рідній стороні , В степу просторім бачиться мені : Одна-однісінька тополя вироста У самоті , печальна і проста (Нагн., Вибр., 1957, 10); * Образно . Тепер пісня вже ладилася . Була вона тужлива , простора , як степ , повільна і лагідна (Собко, Біле полум’я , 1952, 131); // Який нещільно облягає ( про одяг ). Стояв той чоловік спиною до дверей , вдягнений був у простору , непідперезану блузу ( Шовк ., Інженери , 1956, 114). 2. перен . Нічим не обмежений ; вільний . Змалку він звик до просторів , до просторого життя , серед численних друзів його є прості чабани і вчені-океанологи, степові комбайнери і моряки по всьому світу ( Гончар , Тронка , 1963, 216); // Здатний виявляти сильні почуття , співчувати багатьом і т. ін.; широкий . То-то просторі серця ! Там кожному знайдеться місце ! (Сам., І, 1958, 72); // рідко . Дуже об’ємний , широкий ( про тему , галузь діяльності і т. ін.). Ви просите написати .. про нас усіх . Се тема простора (Л. Укр., V, 1956, 85).
простора
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Посеред лісу простора галява з плакучою березою і з великим прастарим дубом. Галява скраю переходить в куп’я та очерети, а в одному місці в яро-зелену драговину — то береги лісового озера, що утворилося з лісового струмка.
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
Посеред лiсу простора галява з плакучою березою i з великим прастарим дубом. Галява скраю переходить в куп’я та очерети, а в одному мiсцi в яро-зелену драговину – то береги лiсового озера, що утворилося з лiсового струмка.
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 3:
Простора держава, одна з найбільших, добудована остаточно в кінці X в., XI переходить в форму, яку, за Костомаровим, часто тепер звемо федерацією, федерацію sui generis[1] тільки, де окремність і автономія земель дучилась з єдністю руського народу, зазначеною в єдності мови, культури, релігії, громадського устрою. В оповіданнях літописних при нагоді випливають афоризми, вирази, що натякають на довгим часом вироблені, сталі принципи в відносинах державних.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”