Словник Української Мови
Буква
1. Конкретний предмет, об’єкт матеріального світу, який можна сприйняти органами чуття (побачити, відчути тощо).
2. Будь-яке явище, факт, дія, подія або обставина.
3. Питання, тема, справа, а також все, що стосується певної діяльності чи життя.
4. (у множині) Майно, особисті речі, одяг.
5. (у значенні присудка) Правильно, доречно, прийнято (частіше з часткою “то”).
Приклад 1:
Як ти обірвала річ мою сердито! (Смутно і разом лукаво.)
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
Ой горе! Хто б говорив!
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 3:
Мусів наших шановних героїв трохи з боків прилишити, позаяк пишнилися на довгім столі з наїдками всілякі тартинки, тарталетки, рулетки і… певна річ, frutti di mare 1 ! (6) Я влип, влип, влип — я беззастережно, категорично влип, я пропав з головою й руками, згорів, залетів і втраскався.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”