Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова “позначати“; надання чомусь певного знака, мітки, назви або символу для його розрізнення, впізнавання або вказівки на нього.
2. Знак, символ, мітка, назва або інший умовний знак, яким щось позначено, що вказує на щось або служить для розрізнення.
3. У логіці та семіотиці — зв’язок між знаком (словом, символом) і предметом, явищем або поняттям, на яке цей знак вказує.
Приклад 1:
– її структурна схема характеризувалася тим, що крім логістичних операторів (міжнародне позначення – 3PL) з’являються фірми -логістичні інтегратори, які крім доставки товару, беруть на себе функції формування та забезпечення єдиного ланцюга поставок (4PL). Нові концепції – це концепції «Худого виробництва», «Кайдзен», «Швидкого реагування», «Зеленої логістики», «Геологістики».
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 2:
На позначення явища в науковому обігу з’явилося поняття «підтекст». Та воно не охоплює всіх смислових параметрів явища, а серед науковців немає одностайності ні в тлумаченні терміна, ні стосовно його джерел, сутності та функціональних характеристик.
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 3:
Другий закон Ньютона для згаса ю- чих коливань має наступний вигляд: xrxkxm −−= , .0xm kxm rx =++ Введемо позначення 2 0m k ω= , δ2m r = , де δ – коефіцієнт згасання, а 0ω – власна частота з якою здійснювались би вільні коливання за відсутності опору середов и- ща. Тоді другий закон Ньютона можна записати у вигляді 0xx 2x 2 0 =++ ωδ .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”