Значення
-
Емоційний стан, переживання, що виникає в людини під впливом зовнішніх чи внутрішніх подразників; емоція, відчуття.
-
Здатність відчувати, сприймати явища об’єктивної дійсності; органічні відчуття (наприклад, почуття голоду, болю).
-
Стале емоційне ставлення до когось або чогось, що ґрунтується на симпатії, прихильності, любові (наприклад, почуття дружби, вдячності).
-
Усвідомлення чогось, інтуїтивне розуміння на основі досвіду (наприклад, почуття мови, почуття обов’язку).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. почуття, р. почуття, д. почуттю, з. почуття, о. почуттям, м. почутті, к. почуття