1. (діал.) Відчуття, переживання, почуття.
2. (діал.) Уява, думка, припущення.
3. (діал.) Підозра, передчуття чогось.
почування
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Цитати, образи з творів Коцюбинського міцно входять у коло думання й почування, у щоденний лексикон. З нагоди весілля племінниці Марії (1946) шле їй побажання щастя в сімейному житті цитатою зі «Сйу»: «Хай наверху буде піна, а на споді повинне грати чисте вино».
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
1888 Надія Зівяла вже та квітка запашна, Її нема — сама суха стеблина… А як цвіла, лишаючи, вона, Аж кращою ставала вся долина!… Тепер лука порожня і сумна: Вона була її краса єдина… Надія-квіт умерла, одцвіла, її нема — вмирають поривання… Була вона — душа тоді жила, Жили у їй високі почування: Вона душі теплом святим була… Тепер там ніч, холодне нудьгування… 1895 Доки? Минає час, минають люди; Ми всi ждемо того, що буде, I кажем всi: давно вже час, Щоб воля та прийшла й до нас, А все її нема, не йде, — А час не жде, а час не жде!..
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |