1. Який має шорстку, нерівну поверхню через пошкодження, зношування або природні процеси; злегка шорсткуватий.
2. (переносно) Про голос або звук: хрипкий, глухуватий, нечистий за тембром.
Словник Української Мови
Буква
1. Який має шорстку, нерівну поверхню через пошкодження, зношування або природні процеси; злегка шорсткуватий.
2. (переносно) Про голос або звук: хрипкий, глухуватий, нечистий за тембром.
Відсутні