1. Такий, якого не бажають, не хочуть мати, з яким не хочуть мати справу; непотрібний, незваний.
2. Такий, що є несприятливим, неприємним, шкідливим; невідповідний, недобрий.
Словник Української Мови
Буква
1. Такий, якого не бажають, не хочуть мати, з яким не хочуть мати справу; непотрібний, незваний.
2. Такий, що є несприятливим, неприємним, шкідливим; невідповідний, недобрий.
Приклад 1:
Кажуть, ви їм щось говорили, — одчинивши трошки двері і запикуючися, проказав небажаний супровідник. В кімнаті, ніби вагаючися чи міркуючи, промовив голос сам до себе: — Хто ж би це такий?
— Осьмачка Тодось, “Старший боярин”