1. Такий, що з’явився, прийшов або втрутився без запрошення, без прохання; небажаний, незваний.
2. Такий, що робиться, надається або пропонується без чиєгось прохання, без ініціативи з боку того, до кого спрямована дія; невипроханий.
непроханий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Нічого іншого пояснити непроханий тип не міг з причини геть недостатнього словникового запасу. Однак навіть він кілька разів виразно проказав моє ім’я.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: прикментик () |