Словник Української Мови
Буква
1. Який стосується окремої особи, індивіда; властивий, притаманний тільки йому; особистий, персональний.
2. Який здійснюється, виконується окремо, самостійно, не в групі; одноосібний.
3. Який належить окремій особі, призначений для неї; приватний.
4. Який вирізняється своєрідністю, неповторністю, особливими рисами; самобутній, оригінальний.
Приклад 1:
зл.350 практиці виділення цих коштів (логістичних) з інших рахунків має характер індивідуальний, авторський і часто здійснюється довільним чином. З іншої сторони, саме в цій сфері логістичного управління можна досягти дуже добрих результатів шляхом конфігурації та калькуляції рівня та структури логістичних витрат у такий спосіб, щоб успішно конкурувати на ринку.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”