• попадати

    1. Рухаючись, опинятися в якомусь місці, середовищі або становищі, часто випадково або незаплановано.

    2. Потрапляти під дію чогось, зазнавати чогось (наприклад, під дощ, під обстріл).

    3. Бути знайденим, виявленим або зустрінутим деінде.

    4. (розм.) Бути схопленим, заарештованим або притягнутим до відповідальності.

    5. (розм.) Влучати в ціль під час стрільби або метання.

  • попадатися

    1. Бути схопленим, викритим під час вчинення чогось забороненого або небажаного; опинитися в несприятливій ситуації через власну необережність чи невдачу.

    2. Траплятися, зустрічатися (про щось або когось), з’являтися в полі зору, на шляху.

    3. (у пасивному стані) Бути знайденим, виявленим; опинитися в якомусь місці або стані.

  • попадаючий

    Якість або властивість об’єкта (переважно виробу, матеріалу, деталі), що характеризує його здатність точно потрапляти, влучати в ціль або займати необхідне положення при використанні.

  • попаденко

    Попаденко — персонаж художньої літератури, фольклору або інших творів, який внаслідок незвичайних обставин (часто фантастичних, як-от подорожі в часі, переродження, потрапляння в інший світ) несподівано опиняється в іншій історичній епосі, культурному середовищі чи вигаданому всесвіті.

    Попаденко — жанр художньої літератури (переважно фентезі, наукової фантастики або альтернативної історії), сюжетним ядром якого є описання долі та пригод такого персонажа, що потрапив у чужий для нього світ.

    Попаденко — розмовне позначення людини, яка за своїми знаннями, манерами чи світоглядом різко виділяється в певному соціальному середовищі, ніби потрапила в іншу реальність.

  • попадин

    Тлумачення із “Словника української мови”* ПОПАД И Н , а, е. Прикм. до попад я ; належний попаді . Прийшла .. попадина дочка і каже : « Хороші твої дочки , Стехо !» ( Барв ., Опов.., 1902, 295); Кайдашиха пустила невістку до родини , а сама таки не поїхала . Навіть попадині пухові подушки та наливка не заманили її на Западинці (Н.- Лев ., II, 1956, 326).

  • попадька

    1. Дружина православного священника (попа).

    2. Розм. Жінка або дівчина, яка поводиться чванливо, зарозуміло або виглядає пишно, неохайно.

  • попадювати

    1. Бути попаддею, виконувати обов’язки дружини православного священника.

    2. Перен. Поводитися наїдно, благочестиво-ханжесько, з почуттям власної переваги (часто з відтінком іронії або осуду).

  • попадюватися

    1. (розм., ірон.) Поводитися як попа́дя, наслідуючи її поведінку або манери; намагатися виглядати важливою, благочестивою або надмірно доброчесною.

    2. (рідк.) Перебувати, знаходитися в ролі попа́ді; виконувати обов’язки дружини священика.

  • попадя

    Дружина православного священника (попа).

    Розм. Жінка, яка поводиться настирливо, владно або з претензією на особливу повагу (часто іронічно або несхвально).

  • попадянка

    1. Дружина православного священника (попа).

    2. Розм. Дочка православного священника.