попадин
[popɑdɪn] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Тлумачення із “Словника української мови”* ПОПАД И Н , а, е. Прикм. до попад я ; належний попаді . Прийшла .. попадина дочка і каже : « Хороші твої дочки , Стехо !» ( Барв ., Опов.., 1902, 295); Кайдашиха пустила невістку до родини , а сама таки не поїхала . Навіть попадині пухові подушки та наливка не заманили її на Западинці (Н.- Лев ., II, 1956, 326).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. попадин, р. попадиного, д. попадиному, з. попадиного, о. попадиним, м. попадинім