Дружина православного священника (попа).
Розм. Жінка, яка поводиться настирливо, владно або з претензією на особливу повагу (часто іронічно або несхвально).
попадя
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Попадя зглянулась. Охрестив дитину батюшка: назвав Нечипором.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
Приклад 2:
— Та я — попадя, — відказала паніматка, давши місце Печержинській. — A, ksiedzova!
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 3:
Роман визволив праву руку i почав бити кого й по чому попадя. Його пригнiтили так, що вiн застогнав, i скрутили йому назад руки поясом.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”
Частина мови: іменник (однина) |