Словник Української Мови
Буква
1. Діяти, чинити певним чином у різних ситуаціях; проявляти себе в поведінці, ставленні до когось або чогось.
2. Керувати рухами, вести когось або щось (наприклад, тварину, транспортний засіб); проводити, супроводжувати.
3. Мати певний напрямок, проходити, тягтися (про лінію, шлях тощо).
Приклад 1:
Я відповіла, що такі стереотипи поведінки абсолютно не відповідають мені: «І загалом як можна, віддавши стільки років вивчення творчости Шевченка, в житті поводитися так не по-шевченківськи?! Адже скажіть мені, поклавши руку на серце, якби Шевченко жив у наш час, де б він сьогодні був: з Вами на вченій раді, чи зі Світличним у камері?
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Як узагалi можна так поводитися з живою жiнкою?!
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”
Приклад 3:
Роман надумав поводитися з нею так, як звичайно поводяться з своїми дiвчатами сiльськi парубки. I говорить з нею почав тiльки по-простому.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”