Древослів

Словник Української Мови

  • попакостити

    1. Навмисно заподіяти шкоду, зробити щось погане, неприємне комусь; нашкодити, напакостити.

    2. (переносно) Виконати роботу погано, неякісно; зіпсувати щось, нашкодити у справі.

  • попакоститися

    1. (розм.) Потрапити в неприємну, незручну чи скрутну ситуацію; опинитися в халепі.

    2. (рідк.) Зазнати шкоди, пошкодитися, зіпсуватися.

  • попакувати

    1. Розмістити, укласти щось у пакунок, тару, обгортку для зберігання або транспортування; запакувати.

    2. (Розм.) Швидко або неохайно покласти, засунути кудись речі, одяг тощо.

    3. (Перен., розм.) Сильно побити, піддати фізичному впливу.

  • попакуватися

    1. (розм.) Зібратися, підготуватися до поїздки чи виходу, складаючи речі у валізу, сумку тощо; запакувати свої речі.

    2. (перен., розм.) Одягнутися у теплий, незручний або надто багатошаровий одяг.

  • попал

    1. У спортивних іграх (зокрема в баскетболі) — точне влучення м’яча у кошик, що приносить очки команді.

    2. У розмовній мові — вдале, точне влучення в ціль (наприклад, кинутим предметом, пострілом).

    3. Переносно — влучне слово, зауваження або дія, які точно потрапляють у мету, доречно й ефективно вирішують справу.

  • попалати

    1. (діал.) Потрапити, опинитися десь випадково або невдоволено.

    2. (діал., перен.) Потрапити в неприємну ситуацію, опинитися в скруті.

  • попалатися

    1. (розм.) Потрапити кудись випадково, опинитися в якомусь місці або ситуації не за власним бажанням або планом.

    2. (перен., розм.) Виявитися викритим у чомусь негативному, бути спійманим на місці вчинення чогось забороненого або ганебного.

  • попалахкотати

    1. (дієслово) Почати лахкотати, видавати характерні звуки, схожі на кудахтання курки, що несеться; залопотіти, запластувати.

    2. (переносне значення) Почати говорити швидко, багато і часто без особливої змістовності; базікати, теревенити.

  • попалахкотіти

    1. Почати палахкотіти, зайнятися палахкотінням; почати горіти яскраво, нерівномірно, з перемиканням, даючи палахкотяче полум’я.

    2. *Переносно:* раптово виявити сильне почуття (наприклад, захоплення, пристрасть, обурення), спалахнути ним.

  • попалахкотітися

    Попалахкотітися — діалектне дієслово, що означає почати палахкотіти, спалахнути яскравим, нерівним полум’ям; зайнятися вогнем, що миготливо тріпоче та розгоряється.