почати

Приклад 1:
Зустрічі, лекції, зокрема про Стуса — саме в той час ми із сином В. Стуса задумали багатотомовне видання його творів і почати його змогли, до речі, за фінансового сприяння Дружні й творчі контакти з тамтешніми науковцями — Олександрою Черненко-Рудницькою, Френком Сисиним, Андрієм Горняткевичем, Богданом Клідом, знайомство з Олегом Зуєвським, дружба з Олегом Ільницьким і Наталкою Пилип’юк, творчі зв’язки з якими тривають і міцніють досьогодні.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Ти можеш, якщо тобі до вподоби, змінити і почати з інших слів. Що ж до перекладу виразу «quod ultra est oderit curare» словами «не печися на утро», то стережися судити його занадто поспішно, хоча я й знаю, що ти далекий від забобонів.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
— засiкши й виловивши iз збитого в купу розбутi‑лого стада, волiкли попiд пахи двоє гевалiв в унiформi, i вiн не дiставав до асфальту ногами, рештки товариства розгублено посунули слiдом, не знаючи, що почати, а вiн уже лебедiв до тамтих жалiбно: “Рєбята, ну бросьтє, ну отпустiтє, рєбята”, ноги пручалися, смикаючись у повiтрi окремо вiд тулуба, твiй зайчик, шафа двометрова, плiвсь як сомнамбула й знай мимрив — та нi, та де, та нiчо’ вони йому не зроблять, — а воронок уже стояв напоготовi, з роззяпленим заднiм отвором, i ти знову — вiдважна жiнка! — плигонула пiд колеса, пантерячим ривком на цей раз уже красивого й сильного тiла, довгонога блискавка в короткому кожушку, аж тамтих на два боки розкидало — а вже впихали чувака в машину: “Мальчiкi, — кресонула навiдлi голосом, аж забринiло, — да што ж ви ето, в самом дєлє, а?!”
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”