Значення
-
Одиночний акт стрільби з вогнепальної чи іншої зброї, що супроводжується характерним звуком та пострілом кулі, снаряда тощо.
-
Звук, що супроводжує такий акт стрільби; гуркіт, тріск від пострілу.
-
(мед., розм.) Різкий, пронизливий біль, що раптово виникає в певній частині тіла (наприклад, в попереку, нерві), нагадуючи за відчуттям удар чи постріл.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. постріл, р. пострілу, д. пострілові, з. постріл, о. пострілом, м. пострілі, к. постріле