дуплет

1. У спорті (теніс, бадмінтон, настільний теніс): парна гра, учасники якої виступають у складі двох гравців проти такої ж пари суперників.

2. У фехтуванні: основний напад, що складається з двох послідовних дій — справжнього удару після удару, що відбиває зброю супротивника.

3. У стрільбі (кулеметній, артилерійській): два постріли, виконані майже одночасно або з мінімальним інтервалом.

4. У поліграфії та видавничій справі: два однакові відбитки, екземпляри видання або сторінки, що вийшли друком помилково.

5. У текстільній промисловості: дві тонкі нитки, скручені разом для отримання більш міцної пряжі.

6. У колекціонуванні (філателія, нумізматика): два однакові екземпляри марки, монети тощо в одній колекції.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |