караван

1. Група в’ючних тварин (верблюдів, коней, ослів тощо), що перевозять вантажі та людей через пустелі, степи або важкодоступні місцевості.

2. Група транспортних засобів (автомобілів, суден, возів), що здійснюють спільну подорож або перевезення, часто для безпеки чи організації.

3. Велика група людей, які разом подорожують, особливо через небезпечні або безлюдні території.

4. Спеціально обладнаний причіп або житловий будинок на колесах, призначений для подорожей та тимчасового проживання (автодім).

Приклади вживання

Приклад 1:
«Валують пси, а караван іде». Прості люди — ті погоничі.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Частина мови: іменник (однина) |