1. Зоологічна назва ряду ссавців, що мають на кінцівках парну кількість пальців, закінчених копитами (найчастіше два або чотири); парнокопитні.
2. Застаріла назва ряду парнокопитних (Artiodactyla) у систематиці тварин.
-
виголошувати
1. Урочисто, публічно промовляти, говорити, озвучувати якийсь текст, звернення, промову тощо.
2. Чітко та вголос вимовляти звуки, слова, речення; артикулювати.
3. Офіційно, публічно оголошувати, проголошувати щось (наприклад, закон, указ, вирок).
-
двокопитні
Двокопитні — зоологічна назва ряду або підряду ссавців, для яких характерно наявність двох розвинених пальців (третього та четвертого), закінчених копитами, тоді як другий та п’ятий пальці редуковані або відсутні; до цієї групи належать, зокрема, олені, жирафи, бики, антилопи.
-
виголошений
1. Такий, що був промовлений, висловлений вголос; озвучений, сказаний.
2. (У лінгвістиці) Такий, що стосується артикуляції та акустики мовлення; реалізований у звуковій формі (на противагу письмовому чи внутрішньому мовленню).
-
двоконусність
1. Властивість геометричної фігури або об’єкта, що має дві конічні поверхні, з’єднані основами або вершинами, або загалом характеризується наявністю двох конусів.
2. У техніці, машинобудуванні — конструктивна особливість деталі (наприклад, валу), яка має дві конусні (звужуючі) ділянки поверхні.
-
виголоситися
1. (про звук, слово, фразу) Чітко та голосно прозвучати, бути вимовленим.
2. (перен., про думку, ідею) Отримати чітке формулювання, бути висловленим, вираженим.
-
двоконтурність
1. Властивість або стан, що характеризується наявністю двох незалежних або відносно автономних контурів (наприклад, у технічних системах, енергетиці, опаленні).
2. У теплоенергетиці та будівництві: принцип побудови системи опалення, де один контур призначений для опалення приміщення, а другий — для забезпечення гарячого водопостачання.
3. У політичному або стратегічному контексті: концепція або модель, що передбачає паралельне існування двох структур, систем або підходів для досягнення однієї мети або управління процесом.
-
виголосити
1. Урочисто, публічно сказати, проголосити щось; вимовити з наголосом, чітко артикулюючи звуки.
2. Виконати вокальний твір, промовити текст співом або декламацією.
3. У мовознавстві: артикулюючи, утворити, вимовити мовний звук.
-
двоконтактність
1. (техн.) Властивість електричних пристроїв, зокрема роз’ємів, штепселів або патронів, мати два контактних елементи для підключення до мережі.
2. (лінгв.) У фонетиці — властивість приголосного звука утворюватися в результаті двох повних або основних змикань (контактів) артикуляторних органів у ротовій порожнині, що створює подвійний перешкоджувальний фокус (наприклад, африкати).
-
виголодуватися
1. Довгим голодуванням довести себе до виснаження, виснажитися від голоду.
2. (переносно) Сильно, до болю захотіти чогось, відчути гостру потребу в чомусь.