Словник Української Мови
Дієслово доконаного виду, що означає: відчути сильний голод, довго не ївши; дійти до стану виснаження через тривалу відсутність їжі.
У переносному значенні: сильно захотіти чогось, відчути гостру потребу в чомусь (наприклад, у знаннях, любові, вільному житті).
1. Голінням видалити волосся на власному тілі (переважно на обличчі або голові).
2. Розм. Старанно підголитися, зробити гоління акуратно і чисто.
3. Перен., розм. Позбутися чогось зайвого, надмірного; суттєво скоротити, спростити (наприклад, текст).
1. Архітектурний елемент у вигляді двох колон, з’єднаних між собою в єдину композицію, що часто використовується як декоративна або конструктивна деталь фасаду, порталу тощо.
2. Назва конкретного архітектурного об’єкта, пам’ятки або конструкції, що складається з двох колон (наприклад, історична споруда, монумент).
3. У друкарстві та верстці — макет сторінки або розділу тексту, поділеного на дві вертикальні колонки однакової або різної ширини.
1. Голінням видалити волосся на якійсь ділянці тіла, зробити гладким.
2. Розм. Дуже коротко підстригти волосся, начебто поголити.
3. Перен., розм. Суворо дорікнути, добре сварити когось; різко покритикувати.
Двоколка — легкий двоколісний екіпаж для перевезення пасажирів або вантажів, що запрягається однією або двома кіньми.
Двоколка — застаріла назва двоколісного велосипеда.
1. Такий, що має гладко виголену шкіру, без волосся (переважно про обличчя).
2. (переносно) Гладкий, рівний, охайно підстрижений (про газон, кущі тощо).
3. (переносно) Начисто позбавлений чогось, абсолютно чистий (наприклад, про місце, де все вирубано або прибрано).
1. (діалектне, західні регіони) Який має властивість вигинатися, гнучкий, пружний; здатний згинатися без ламання.
2. (переносне значення, рідко) Покірний, слухняний, поступливий; такий, що легко піддається впливу.
Властивість або стан, що характеризується наявністю двох послідовних каскадів (ступенів, етапів), де вихід першого каскаду є входом для другого.
Принцип або технічна особливість будови, організації чи функціонування системи, пристрою чи процесу, в якому основна функція реалізується через два окремих, послідовно включених модулі або стадії.
Який має властивість вигойлюватися, тобто легко згинатися, гнутися, бути гнучким.
1. Властивість апарату, пристрою або системи, що забезпечує одночасну передачу, запис або відтворення двох незалежних сигналів (наприклад, звукових каналів для лівого та правого динаміків у стереозвученні).
2. У медіаполітиці та комунікаціях: принцип організації інформаційного простору, згідно з яким трансляція програм здійснюється одночасно двома мовами (наприклад, українською та кримськотатарською) або для двох різних аудиторій.