Значення
- (Техніка) –
Властивість апарату, пристрою або системи, що забезпечує одночасну передачу, запис або відтворення двох незалежних сигналів (наприклад, звукових каналів для лівого та правого динаміків у стереозвученні).
- (Медіа) –
У медіаполітиці та комунікаціях: принцип організації інформаційного простору, згідно з яким трансляція програм здійснюється одночасно двома мовами (наприклад, українською та кримськотатарською) або для двох різних аудиторій.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. двоканальність, р. двоканальності, д. двоканальності, з. двоканальність, о. двоканальністю, м. двоканальності, к. двоканальносте