Древослів

Словник Української Мови

двокопиті

[dʋokopɪti] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Зоологія) –

    Зоологічна назва ряду ссавців, що мають на кінцівках парну кількість пальців, закінчених копитами (найчастіше два або чотири); парнокопитні.

  2. (Зоологія) –

    Застаріла назва ряду парнокопитних (Artiodactyla) у систематиці тварин.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. двокопиті, р. двокопитих, д. двокопитим, з. двокопитих, о. двокопитими, м. двокопитих, к. двокопиті

Більше записів