1. Бути промовленим, озвученим, вимовленим вголос (про слова, тексти, промови тощо).
2. Виступати з публічною промовою, зверненням; проголошуватися.
Словник Української Мови
Буква
1. Бути промовленим, озвученим, вимовленим вголос (про слова, тексти, промови тощо).
2. Виступати з публічною промовою, зверненням; проголошуватися.
Приклад 1:
Власне тут, у цих навіки пропахлих вологою манускриптів та інкунабуль стінах, будуть протягом чотирьох ближчих днів виголошуватися речі, найнеобхідніші для культури й цивілізації та цілої людськости. Тим миліше, що й представник від нашої з вами гаряче любленої України також є нині тут репрезентований.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”