1. Урочисто, публічно сказати, проголосити щось; вимовити з наголосом, чітко артикулюючи звуки.
2. Виконати вокальний твір, промовити текст співом або декламацією.
3. У мовознавстві: артикулюючи, утворити, вимовити мовний звук.
Словник Української Мови
Буква
1. Урочисто, публічно сказати, проголосити щось; вимовити з наголосом, чітко артикулюючи звуки.
2. Виконати вокальний твір, промовити текст співом або декламацією.
3. У мовознавстві: артикулюючи, утворити, вимовити мовний звук.
Приклад 1:
Я обійняв його, і ми знову випили, тільки з одинадцяткою справа пішла вельми тяжко, і я спромігся лиш на те, щоби виголосити тост за одинадцятий член символа віри (хоч він є справді ключо вим, бо звучить «очікую воскресіння мертвих»). «Очікую воскресіння мертвих», — повторив Станіслав і затремтів від холоду.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”