двоконтурність

[dʋokonturnistʲ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Техніка) –

    Властивість або стан, що характеризується наявністю двох незалежних або відносно автономних контурів (наприклад, у технічних системах, енергетиці, опаленні).

  2. (Техніка) –

    У теплоенергетиці та будівництві: принцип побудови системи опалення, де один контур призначений для опалення приміщення, а другий — для забезпечення гарячого водопостачання.

  3. (Політика) –

    У політичному або стратегічному контексті: концепція або модель, що передбачає паралельне існування двох структур, систем або підходів для досягнення однієї мети або управління процесом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. двоконтурність, р. двоконтурності, д. двоконтурності, з. двоконтурність, о. двоконтурністю, м. двоконтурності, к. двоконтурносте

Більше записів