виголошений
[ʋɪɦoloʃɛnɪj] Прикметник
Буква:В
Значення
- (Лінгвістика) –
Такий, що був промовлений, висловлений вголос; озвучений, сказаний.
- (Лінгвістика) –
(У лінгвістиці) Такий, що стосується артикуляції та акустики мовлення; реалізований у звуковій формі (на противагу письмовому чи внутрішньому мовленню).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. виголошений, р. виголошеного, д. виголошеному, з. виголошеного, о. виголошеним, м. виголошенім