• дволикість

    1. Властивість або якість людини, що проявляється у приховуванні своїх справжніх намірів, почуттів або переконань і демонструванні протилежних; лицемірство, нещирість.

    2. Двоїстість, суперечливість у характері, поведінці або сутності когось або чогось.

  • вигорнути

    1. Повернути навиворіт, на виворітний бік; вивернути.

    2. Розгорнути, розкрити щось згорнуте або закрите.

    3. Розплющити, вивернути (про очі).

    4. Вивернути, виштовхнути назовні (про вміст чогось).

    5. Перен., розм. Виявити, викрити щось приховане; виболтати.

  • двокілометрівка

    1. Розмовна назва дорожнього знака, що встановлює дозволену максимальну швидкість руху транспортних засобів у населених пунктах України (20 км/год).

    2. Розмовна назва ділянки дороги в населеному пункті, на якій діє обмеження максимальної швидкості до 20 км/год.

  • вигораючий

    1. Той, що перебуває в процесі вигоряння, поступово знищується вогнем або високою температурою.

    2. (перен.) Той, що втрачає сили, енергію, емоційні та фізичні ресурси внаслідок тривалого стресу або виснажливої діяльності; той, хто страждає від синдрому емоційного вигорання.

  • двокутник

    Двокутник — геометрична фігура, утворена двома променями (сторонами), що виходять з однієї точки (вершини); кут.

  • вигоратися

    1. Втрачати колір, яскравість або інтенсивність під дією сонця, світла або вогню; ставати блідим, знебарвленим.

    2. Втрачати силу, інтенсивність, активність; згасати, вщухати (про почуття, явища, процеси).

    3. Про людину: втрачати фізичні та емоційні сили внаслідок тривалого стресу, перевтоми, надмірного навантаження; зазнавати синдрому емоційного вигорання.

    4. Техн. Покриватися оксидним шаром, окалиною внаслідок сильного нагрівання (про метали).

    5. Розм. Ставати непридатним через тривале або інтенсивне використання (про прилади, деталі).

  • вигорати

    1. Втрачати колір, блиск або якість під дією сонця, вогню, хімічних реагентів тощо; ставати вигорілим.

    2. Згоряти повністю, до кінця; перетворюватися на попіл (про паливо, матеріал).

    3. Психол. (також «вигоряти»). Втрачати емоційну та фізичну енергію, інтерес і мотивацію внаслідок тривалого стресу або перевантаження на роботі, в діяльності; зазнавати синдрому емоційного вигорання.

    4. Техн. Виходити з ладу через перегрів або проходження надто великого струму (про електроприлади, лампочки, перемикачі тощо).

    5. Ставати безплідним, втрачати родючість через посуху, хімічне забруднення тощо (про ґрунт).

    6. Розм. Сильно захоплюватися ким-чимсь, бути у стані емоційного піднесення (часто у формі «вигоряти від чогось/за кимось»).

  • двокрилі

    1. Ряд комах з одним (переднім) парою крил, до якого належать мухи, комарі, мошки, ґедзі та інші; мухи (Diptera).

    2. Застаріла назва рослин родини бобових, що мають квітки з двома пелюстками, зігнутими у вигляді човника; те саме, що метеликові.

  • вигончастий

    1. Який має форму вигону, тобто довгастий, видовжений, з округлими краями (про предмети).

    2. Який має форму, подібну до вигону (невеликої видовженої ділянки землі); довгасто-округлий.

  • двокрилатка

    1. Двокрилатка — біологічна назва для плоду деяких рослин (наприклад, клена, ясена), що має два крилоподібні вирости, що сприяють поширенню насіння вітром.

    2. Двокрилатка — застаріла назва представників ряду комах Diptera (двокрилі), до якого належать мухи, комарі, мошки.