дволикість

1. Властивість або якість людини, що проявляється у приховуванні своїх справжніх намірів, почуттів або переконань і демонструванні протилежних; лицемірство, нещирість.

2. Двоїстість, суперечливість у характері, поведінці або сутності когось або чогось.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |