1. (про предмети) Такий, що має вигнуту, опуклу форму; випуклий, опуклий.
2. (перен., розм. про людину) Такий, що поводиться незвично, чудакувато, викривлено; дивакуватий, ексцентричний.
Словник Української Мови
Буква
1. (про предмети) Такий, що має вигнуту, опуклу форму; випуклий, опуклий.
2. (перен., розм. про людину) Такий, що поводиться незвично, чудакувато, викривлено; дивакуватий, ексцентричний.
Відсутні