1. Втрачати колір, блиск або якість під дією сонця, вогню, хімічних реагентів тощо; ставати вигорілим.
2. Згоряти повністю, до кінця; перетворюватися на попіл (про паливо, матеріал).
3. Психол. (також «вигоряти»). Втрачати емоційну та фізичну енергію, інтерес і мотивацію внаслідок тривалого стресу або перевантаження на роботі, в діяльності; зазнавати синдрому емоційного вигорання.
4. Техн. Виходити з ладу через перегрів або проходження надто великого струму (про електроприлади, лампочки, перемикачі тощо).
5. Ставати безплідним, втрачати родючість через посуху, хімічне забруднення тощо (про ґрунт).
6. Розм. Сильно захоплюватися ким-чимсь, бути у стані емоційного піднесення (часто у формі «вигоряти від чогось/за кимось»).