Значення
- (Хімія) –
Втрачати колір, блиск або якість під дією сонця, вогню, хімічних реагентів тощо; ставати вигорілим.
- (Фізика) –
Згоряти повністю, до кінця; перетворюватися на попіл (про паливо, матеріал).
- (Психологія) –
Психол. (також «вигоряти»). Втрачати емоційну та фізичну енергію, інтерес і мотивацію внаслідок тривалого стресу або перевантаження на роботі, в діяльності; зазнавати синдрому емоційного вигорання.
- (Техніка) –
Техн. Виходити з ладу через перегрів або проходження надто великого струму (про електроприлади, лампочки, перемикачі тощо).
- (Геологія) –
Ставати безплідним, втрачати родючість через посуху, хімічне забруднення тощо (про ґрунт).
- (Психологія) –
Розм. Сильно захоплюватися ким-чимсь, бути у стані емоційного піднесення (часто у формі «вигоряти від чогось/за кимось»).
Правопис та відмінювання
я вигораю, ти вигораєш, він вигорає, ми вигораємо, ви вигораєте, вони вигорають