Словник Української Мови
1. Жінка, яка професійно займається доїнням корів або іншої худоби.
2. Робітниця на молочній фермі, основною обов’язком якої є ручне або машинне доїння.
3. (Переносне значення, розм.) Про жінку, яка систематично використовує когось для отримання матеріальної вигоди, експлуатує когось.
1. Точний звуковий еталон, зазвичай у вигляді сталевої вилки, що при ударі видає певний звук фіксованої висоти (найчастіше ноти «ля» першої октави з частотою 440 Гц), який використовується для налаштування музичних інструментів або для визначення висоти тону співу.
2. Переносно — мірило, критерій, зразок для оцінки чи порівняння чого-небудь (наприклад, моральний камертон).
Історична назва селян, які не мали власної землі та змушені були найматися на роботу до поміщиків або заможних селян, часто пересуваючись з місця на місце в пошуках заробітку (характерно для Лівобережної України та Слобожанщини XVIII — початку XX століття).
У ширшому значенні — бідний селянин, поденник, наймит, який не має власного господарства або володіє ним у дуже обмеженому обсязі.
1. Властивість, що характеризує музичний твір, призначений для виконання в невеликому приміщенні невеликим колом виконавців (наприклад, струнний квартет, тріо), а також відповідний стиль композиції, що відрізняється тонкістю деталей та складністю фактури.
2. Інтимність, замкненість, обмеженість кола спілкування або аудиторії; атмосфера, що виникає в невеликому, закритому просторі або колі близьких людей.
1. Період історії людства від виникнення людини до появи перших писемних джерел, що вивчається переважно за матеріальними пам’ятками (знаряддями праці, побуту тощо); первісна, до-письменна історія.
2. Попередні події, обставини або процеси, що пояснюють походження, причини виникнення або становлення чогось; передісторія.
1. Пов’язаний з камерною музикою, призначений для неї або властивий їй.
2. Створений для виконання невеликим колективом музикантів (наприклад, дуетом, тріо, квартетом) або солістом, зазвичай у невеликому приміщенні.
1. У спосіб, властивий камерному виконанню музики, з невеликим складом виконавців; у невеликому приміщенні, для обмеженої аудиторії.
2. У спосіб, властивий камерному мистецтву, що відрізняється глибокою, інтимною передачею образів, часто з акцентом на деталях та психологізмі.
3. У спосіб, властивий камерній обстановці, тобто в закритому колі, в інтимній, неофіційній атмосфері.
Доярів — форма родового відмінка множини іменника “дояр”, що вказує на належність чогось групи осіб, які займаються доїнням худоби (наприклад, “бригада доярів”).
Доярів — форма родового відмінка множини від власної назви “Дояр”, що вказує на належність чогось групи осіб із прізвищем Дояр (наприклад, “земля доярів”).
1. Призначений для невеликого приміщення або обмеженого кола слухачів, глядачів (про музичні, театральні, літературні твори або їх виконання).
2. Невеликий за складом виконавців; інтимний за характером (про музичний ансамбль, оркестр, концерт тощо).
3. Властивий камері (устаріле — судовій палаті), судовий.
1. Жінка або дівчина, яка професійно займається доїнням корів; робітниця на фермі, що виконує операцію добування молока з вимені великої рогатої худоби.
2. (переносно, розм.) Про жінку, яка систематично використовує когось для отримання матеріальної вигоди, “вичавлює” гроші або інші блага.