1. Пов’язаний з камерною музикою, призначений для неї або властивий їй.
2. Створений для виконання невеликим колективом музикантів (наприклад, дуетом, тріо, квартетом) або солістом, зазвичай у невеликому приміщенні.
камерно-музичний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |