камерний
[kɑmɛrnɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
- (Мистецтво) –
Призначений для невеликого приміщення або обмеженого кола слухачів, глядачів (про музичні, театральні, літературні твори або їх виконання).
- (Мистецтво) –
Невеликий за складом виконавців; інтимний за характером (про музичний ансамбль, оркестр, концерт тощо).
- (Юриспруденція) –
Властивий камері (устаріле — судовій палаті), судовий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. камерний, р. камерного, д. камерному, з. камерного, о. камерним, м. камернім