доярів

Доярів — форма родового відмінка множини іменника “дояр”, що вказує на належність чогось групи осіб, які займаються доїнням худоби (наприклад, “бригада доярів”).

Доярів — форма родового відмінка множини від власної назви “Дояр”, що вказує на належність чогось групи осіб із прізвищем Дояр (наприклад, “земля доярів”).

Приклади вживання

Приклад 1:
За спинами доярів, чекаючи зоставленого для них молока, тоненько іржали лошатка. У табір, з його північного боку, один поза одним в’їжджали два шарабани.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”

Частина мови: іменник (однина) |