Значення
- (Мистецтво) –
Властивість, що характеризує музичний твір, призначений для виконання в невеликому приміщенні невеликим колом виконавців (наприклад, струнний квартет, тріо), а також відповідний стиль композиції, що відрізняється тонкістю деталей та складністю фактури.
- (Психологія) –
Інтимність, замкненість, обмеженість кола спілкування або аудиторії; атмосфера, що виникає в невеликому, закритому просторі або колі близьких людей.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. камерність, р. камерності, д. камерності, з. камерність, о. камерністю, м. камерності, к. камерносте