1. Жінка або дівчина, яка народилася та живе в Бухарі (місто в Узбекистані) або походить з Бухарської області; представниця народів, що історично мешкають у цьому регіоні.

2. Розмовна назва породи свійських курей з густим оперенням на ногах, що походить з Середньої Азії (бухарська кура, кура бухарська).

3. Уживана назва для певних сортів винограду середньоазійського походження, які мають подовжені, часто закручені грона та солодкі ягоди (бухарський виноград).

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “бухарець” — невеликий, часто круглий хлібець, булочка або паляниця.

2. (переносно, розм.) Людина, яка багато вживає алкогольних напоїв; пияк, горілчаник (зазвичай з відтінком зневаги або жарту).

1. Мешканець або уродженець Бухареста, столиці Румунії.

2. Рідкісна назва монети, що карбувалася в Бухаресті.

3. Заст. Назва сорту винограду або вина, що походить з району Бухареста.

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “буханець” — невеликий буханець хліба, зазвичай круглої або овальної форми.

2. (переносно, розм.) Про невеликий, міцно складений предмет, що нагадує за формою маленький каравай (наприклад, про мобільний телефон старої моделі, товсту книжку тощо).

3. (переносно, жарт.) Про низькорослу, кремезну, міцно збудовану людину (часто дитину).

1. Дія за значенням дієслова «бухати»; сильний удар, гуркіт, гук від падіння важкого предмета або пострілу.

2. Рідкісне, розмовне позначення процесу випікання хліба або самого хліба як продукту (від діалектного «бухати» — пекти хліб).

1. Великий хліб, зазвичай печений у формі, що має витягнутий, округлий або овальний вигляд; ціла хлібина.

2. (переносно) Предмет, що за формою нагадує такий хліб (наприклад, буханка мила, буханка льоду).

3. (діал.) Великий шматок, брила, груда чогось (наприклад, землі).

1. Великий, товстий шматок хліба, зазвичай відрізаний від цілого хліба або буханки.

2. Розм. Про повну, товсту, незграбну людину (часто з відтінком несхвалення).

3. Діал. Великий, грубо зроблений дерев’яний цвях, кілок.

1. Великий, товстий, незграбний чоловік; грубіан, неотесана людина.

2. Великий, важкий предмет (часто про хліб, камінь тощо).

3. Розм. великий, товстий хліб, буханець.

1. (діал.) Великий дзвін, дзвін з низьким, гучним звуком; також — ударний музичний інструмент типу гонга або великий барабан.

2. (перен., розм., зневажл.) Про людину, яка говорить надто голосно або поводиться галасливо, грубо.

3. (техн., заст.) Важкий баб, копр або інший важкий снаряд для забивання паль, кілків тощо.

1. Патологічне збільшення очного яблука, що виникає внаслідок вродженої глаукоми (підвищеного внутрішньоочного тиску) у дітей; око при цьому набуває вигляду великої рогівки та глибокої передньої камери.

2. (У ветеринарії) Хронічне захворювання очей у тварин (особливо коней), що характеризується збільшенням очного яблука, випинанням рогівки та атрофією сітківки.