бухання

[buxɑnnjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Фізика) –

    Дія за значенням дієслова «бухати»; сильний удар, гуркіт, гук від падіння важкого предмета або пострілу.

  2. (Лінгвістика) –

    Рідкісне, розмовне позначення процесу випікання хліба або самого хліба як продукту (від діалектного «бухати» — пекти хліб).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бухання, р. бухання, д. буханню, з. бухання, о. буханням, м. буханні, к. бухання

Більше записів