буханчик

[buxɑnt͡ʃɪk] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Кулінарія) –

    Зменшувально-пестлива форма від слова “буханець” — невеликий буханець хліба, зазвичай круглої або овальної форми.

  2. (Техніка) –

    (переносно, розм.) Про невеликий, міцно складений предмет, що нагадує за формою маленький каравай (наприклад, про мобільний телефон старої моделі, товсту книжку тощо).

  3. (Лінгвістика) –

    (переносно, жарт.) Про низькорослу, кремезну, міцно збудовану людину (часто дитину).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. буханчик, р. буханчика, д. буханчикові, з. буханчик, о. буханчиком, м. буханчикові, к. буханчику

Більше записів