Древослів

Словник Української Мови

бухарець

[buxɑrɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Географія) –

    Мешканець або уродженець Бухареста, столиці Румунії.

  2. (Історія) –

    Рідкісна назва монети, що карбувалася в Бухаресті.

  3. (Ботаніка) –

    Заст. Назва сорту винограду або вина, що походить з району Бухареста.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бухарець, р. бухарця, д. бухарцеві, з. бухарця, о. бухарцем, м. бухарцеві, к. бухарцю

Більше записів