Значення
- (Мистецтво) –
(діал.) Великий дзвін, дзвін з низьким, гучним звуком; також — ударний музичний інструмент типу гонга або великий барабан.
- (Лінгвістика) –
(перен., розм., зневажл.) Про людину, яка говорить надто голосно або поводиться галасливо, грубо.
- (Техніка) –
(техн., заст.) Важкий баб, копр або інший важкий снаряд для забивання паль, кілків тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бухало, р. бухало, д. бухало, з. бухало, о. бухало, м. бухало, к. бухало