буфтальм

[buftɑlʲm] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Медицина) –

    Патологічне збільшення очного яблука, що виникає внаслідок вродженої глаукоми (підвищеного внутрішньоочного тиску) у дітей; око при цьому набуває вигляду великої рогівки та глибокої передньої камери.

  2. (Ветеринарія) –

    (У ветеринарії) Хронічне захворювання очей у тварин (особливо коней), що характеризується збільшенням очного яблука, випинанням рогівки та атрофією сітківки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. буфтальм, р. буфтальму, д. буфтальмові, з. буфтальм, о. буфтальмом, м. буфтальмі, к. буфтальме

Більше записів