Словник Української Мови
1. Жінка, яка займається знахарством; народна цілителька, що лікує хвороби за допомогою традиційних методів, замовлянь, трав та інших засобів народної медицини.
2. Рослина з родини айстрових (Achillea), звичайна деревій, яка часто використовується в народній медицині; інша назва — деревій звичайний або білоголовник.
1. Людина, яка за народними повір’ями лікує хвороби за допомогою магічних засобів, замовлянь, трав; чаклун, ворожбит.
2. Переносно: той, хто вміло, майстерно щось робить, досягає добрих результатів у якійсь справі (часто іронічно).
1. Стосовний до знахорів, властивий їм; такий, що належить знахорам.
2. Стосовний до села Знахорка на Херсонщині, пов’язаний із ним; такий, що походить із цієї місцевості.
1. Система народних знань, вірувань та практик, пов’язаних з лікуванням хвороб, зняттям «порчі» чи «згладу» за допомогою магічних дій, замовлянь, трав та інших засобів, що ґрунтуються на традиційних уявленнях про причини захворювань.
2. Діяльність знахоря; професія або вміння лікувати людей описаними вище народними методами.
3. Перен. Дія або поведінка, що нагадує таємничі, незрозумілі або псевдомагічні маніпуляції (часто іронічно).
1. Жінка, яка лікує хвороби за допомогою знахарства — традиційних народних методів, зазвичай з використанням рослин, замовлянь, ритуалів.
2. Рослина з родини айстрових (Achillea), відома своїми лікувальними властивостями; народна назва для деревію, або тисячолистника звичайного (Achillea millefolium).
1. Людина, яка за народними повір’ями має надприродні здібності та лікує хвороби за допомогою заговорів, таємних знань, магічних дій і засобів народної медицини; чаклун, ворожбит.
2. Переносно: той, хто робить щось дуже вправно, майстерно; знавець, майстер свого діла (часто іронічно).
1. Бути розташованим у певному місці, перебувати десь.
2. Перебувати у певному стані, становищі або умовах.
3. Бути присутнім, матися наявним у чомусь.
4. (у пасивних конструкціях) Бути виявленим, знайденим.
1. В результаті пошуку або випадково натрапляти на когось, щось, відкривати місце перебування, розташування когось, чогось.
2. Приходити до якогось висновку, думки, рішення шляхом роздумів, аналізу; робити відкриття в науці, техніці.
3. Бути розташованим, перебувати в певному місці (про предмети, явища, органи тощо).
4. Мати, володіти якоюсь властивістю, якістю, перебувати в певному стані.
5. (у пасивному стані) Бути присутнім, міститися десь, у чомусь.
1. Дія за значенням дієслова «знаходити» — процес пошуку та виявлення чогось або когось.
2. Місце, де щось або хтось перебуває, розташування, локалізація.
3. (у філософії, психології) Стан перебування людини в певному місці, середовищі або умовах, що розглядається як існування у світі.
1. Займатися знахарством, лікувати хвороби за допомогою народних засобів, замовлянь, обрядів.
2. Перен. Недостатньо професійно, аматорсько намагатися щось робити, особливо у сфері, що вимагає спеціальних знань (наприклад, медицини).